Оригінальні слова подяки вчителю у прозі
Наш перший учитель, спасибі вам велике за те, що вчіть нас писати, читати, рахувати. Обіцяємо, що будемо старанними і слухняними учнями. Бажаємо вам всього найкращого!
Перший вчитель … Скільки хвилювання і трепету чується в цих словах … Не встигли ми й оком змигнути, як наші боязкі першокласники стали більш впевненими другокласниці. Спасибі нашіймилою вчительці за те, що вона доклала всі свої сили для успішної адаптації малюків до школи. Ви, немов осяйний вогник, за яким летять наші пташенята у величезній і поки ще незнайомій Країні Знань. Бажаємо вам невичерпної енергії на роботі, миру і спокою в будинку, здоров’я рідним і близьким, фінансового добробуту! Спасибі, рідна наша!
Спасибі Вам, мій дорогий учитель. Ви – мудрий порадник, розуміюча людина, вірний путівник по стежках знань, спасибі, що вірите в мене, вкладаєте свої сили і старання в мої успіхи і досягнення. І я від щирого серця хочу Вам побажати здоров’я, безмежного багатства душі, достатку, гармонії, удачі і щастя в житті.
Сьогодні ваш урок був особливо цікавим і цікавим. Спасибі вам велике!
Дорогий вчитель! Дякую за Вашу працю, за любов до своєї професії, за доброту і розуміння. Для нас Ви не просто вчитель – Ви наставник, а це так рідко можна зустріти в житті.
Першу вчительку діти часто називають другою мамою. І неспроста, адже вона піклується про здоров’я і безпеки малюків, доглядає за ними весь час, поки ті перебувають в школі. Щиро дякуємо Вам за вашу працю, за турботу про наших дітей, за Вашу увагу і розуміння, за Вашу доброту і ласку. Ви стали справжньою провідною зіркою для наших дітей. Спасибі, що змогли відкрити для них дорогу до підкорення вершин знань, за те, що Ваш безцінний досвід допоміг розкрити в кожній дитині її приховані таланти і можливості!
Прийшов час розлучатися, і це, звичайно ж, сумно. Особливо важко прощатися з класним керівником, людиною, який став другою мамою для наших діток. Неможливо уявити, скільки терпіння і сил знадобилося на те, щоб допомогти нам, батькам, у вихованні дітей. Ви робили неможливе, і було б злочином піти і не сказати Вам спасибі. Спасибі Вам, дорога (ім’я)! Спасибі за те, що не просто робите роботу, а вкладаєте в неї душу. Ви дуже добра і чуйна людина, і ми дякуємо Богові за те, що Ви були класним керівником 11 класу.
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!
